Добрий день.
(1) Зрозумійте, що ваші почуття страху та тривоги є абсолютно нормальною та природною реакцією на пережиті травматичні події: втрату дитини, розлучення та аборт.
(2) Усвідомте, що ці події могли викликати глибоку психологічну травму, яка проявляється у страху повторення болю та втрат, а також у сумнівах щодо власної здатності бути матір’ю.
(3) Наполегливо рекомендується звернутися за професійною психологічною допомогою до психолога або психотерапевта, який має досвід роботи з горем, втратами та посттравматичним стресовим розладом.
(4) Працюйте з фахівцем над опрацюванням горя після втрати дитини, прийняттям рішення про аборт та його наслідків, а також над відновленням після розлучення.
(5) Дослідіть конкретні тригери вашого страху завагітніти: чи це страх фізичного болю, страх втрати, страх фінансової неспроможності, чи страх не впоратися з роллю матері.
(6) Зверніть увагу на відновлення власного емоційного та фізичного здоров’я, включаючи достатній відпочинок, збалансоване харчування та фізичну активність.
(7) Обговоріть свої почуття та страхи з партнером, якщо ви відчуваєте підтримку та розуміння з його боку.
(8) Пам’ятайте, що процес зцілення є індивідуальним і потребує часу. Страх може поступово зменшуватися або трансформуватися за умови належної підтримки та роботи над собою.
(9) Не ставте собі жорстких термінів щодо того, коли страх має пройти; дозвольте собі відчувати та опрацьовувати емоції у власному темпі.
(10) Розгляньте можливість планування сім’ї та майбутньої вагітності лише після того, як ви відчуєте значне покращення свого психологічного стану та готовність до цього кроку.